8.11.22 Ідея фінансової самодопомоги виникла понад сто п»ятдесят літ назад. Вперше реалізували цю ідею в Німеччині. Не маючи змоги взяти кредит в банках, люди почали допомагати один одному власними коштами. Так зародився кооперативно-кредитний рух у Європі. Видатні німецькі кооператори Герман Шульце-Деліч та Фрідріх Райффайзен майже одночасно, незалежно один від одного, запропонували два принципово різних підходи щодо організації кооперативного кредитування. Перший пропонував для міського населення, другий – для сільського. Відповідно, було й два типи кредитних кооперативів – кредитні товариства Райффайзена, їх ще часто називали «сільські каси», та ощадно позичкові товариства Шульце-Деліча, їх називали «народні банки». Це були дві різні моделі кооперативного кредитування, кожна з яких була пристосованою до певного соціального середовища. Кредитні кооперативи-спілки, пристосовані до умов села, швидко зацікавили сільських господарів. Вони швидко поширились на західноукраїнських землях, зокрема і на Снятинщині. Але різною була їхня доля в австрійські, польські та радянські часи.
З давніх давен намагаючись оборонитися від нестатків і чужинецького засилля, українці постійно наштовхувалися на необхідність взаємодопомоги і взаємовиручки (на зразок «толоки»). Так наповнювалося реальним історичним займом нинішнє гасло кооперації «Свій до свого ─ по своє» (лат. сooperation ─ співробітництво).
Як казали древні – усе тече, все змінюється. Десь на задвірках історії залишилися карби, що символізують панування над українцем іноземних колоністів. Прабабця Австро-Угорщина відверто ігнорувала сирітським дитинством західноукраїнської кредитної кооперації, бабка Польща залізною рукою намагалася задушити її в юності, аби здобути простір для «польського», а «старший» брат московський остаточно знищив цю чудесну форму народного самопорятунку. Тож і припинили свою діяльність кредитівки в 1939 році, відразу по тому, як Західна Україна опинилась у складі радянської імперії.
В житті суспільства можна багато чого змінити, перекреслити, знищити. Та не можливо знищити пам’яті про добрі справи.
Здавалося б, у кредитної кооперації загалом, а Снятинської зокрема, уже й не було нагальної потреби знову ( і вкотре) відроджуватися в новому часі ─ у часі Незалежної України. Із чужинецьким визиском покінчено – господарюй, хто як уміє. Але…
Утративши за одну ніч усі свої заощадження в Ощадбанку СРСР, громадяни молодої країни спершу понадіялися на справедливу приватизацію тих національних багатств, які ними ж та їхніми батьками були напрацьовані. Не вийшло… Була у людей надія, що свій, рідний уряд всіляко сприятиме швидкому процвітанню малого та середнього підприємництва. Теж не вийшло… Врешті народна ейфорія потаніла до звичайнісінького робочого місця. Нема… Так величезна частка пересічного громадянства, як у «старі» часи, знову опинилася на межі виживання: рятуйся, хто як може.
Ось чому гасло «Свій до свого – по своє» набуло нового звучання, а ті, хто уміє читати підручники історії, взялися за створення, чи то пак – відродження кредитної кооперації.
На початку 2000 року на зборах районної організації НРУ було вирішено відродити, а фактично – заново створити кредитну спілку у Снятині.
Тож Снятинська кредитна спілка створена в червні 2000 року. Вже двадцять років ми впевнено і успішно працюємо на фінансовому ринку, задовольняючи вимоги наших вкладників та позичальників. Діяльність спілки підтвердила, що суть кредитного руху знайшла своє помітне місце та розуміння на теренах Покутського краю.
Наша кредитна спілка забезпечує розв’язання потреб соціально незахищених верств населення і фінансову підтримку суб’єктів малого підприємництва та фермерських господарств, надає фінансові послуги переважно тим категоріям населення, робота з якими не є пріоритетною для банків. Кредитування села є одним із напрямків нашої кредитівки. Тож передбачаємо розвиток та співпрацю трьох гілок кооперації: кредитної, споживчої та сільськогосподарської обслуговуючої.
Діяльність Снятинської кредитної спілки засвідчує, що кредитна кооперація активно утверджується. Тож не банківські установи, а лозунг «Свій до свого по своє» став краянам ближчий до серця, бо він є їхньою справжньою опорою і надією.
На сьогоднішній день в нашій спілці працюють два відділення, спілка налічує майже 5 тисяч членів спілки, активи якої становлять 6 мільйонів гривень, сума залучених депозитів складає більше 3 мільйони гривень, що підтверджує довіру наших членів до своєї організації. За весь період існування кредитної спілки нами видано понад 20 тисяч кредитів, 90% з яких для сільських жителів, також не був розірваний достроково жоден строковий внесок (вклад), а це означає, що ніхто не ставив під сумнів нашу професійність.
На Снятинщині активно утверджується кредитна кооперація. Лозунг «Свій до свого по своє» давно випробуваний у світі і на теренах краю.
Ідея фінансової самодопомоги виникла понад сто п’ятдесят літ назад. Вперше реалізували цю ідею в Німеччині. Не маючи змоги взяти кредит в банках, люди почали допомагати один одному власними коштами. Так зародився кооперативно-кредитний рух у Європі. Видатні німецькі кооператори Герман Шульце-Деліч та Фрідріх Райффайзен майже одночасно, незалежно один від одного, запропонували два принципово різних підходи щодо організації кооперативного кредитування. Перший пропонував для міського населення, другий – для сільського.відповідно, було й два типи кредитних кооперативів – кредитні товариства Райффайзена, їх ще часто називають «сільські каси», та ощадно позичкові товариства Шульце-Деліча, їх називають «народні банки». Це були дві різні моделі кооперативного кредитування, кожна з яких була пристосованою до певного соціального середовища. Кредитні кооперативи-спілки, пристосовані до умов села, швидко зацікавили сільських господарів. Вони швидко поширились на західноукраїнських землях, зокрема і на Снятинщині. Різною була їхня доля в австрійські, польські та радянські часи. Припинили свою діяльність кредитівки в 1939 році, відразу по тому, як Західна Україна опинилась у складі радянської імперії.
Після проголошення незалежності України 1991-го кредитний рух відродився. Нині в Україні налічується понад 300 кредитних спілок. Серед них вагоме місце зайняла СНЯТИНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА, яку створено у липні 2000-го року. Ініціаторами створення кредитної спілки в Снятині були районна організація НРУ та районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка. Організатором створення Снятинської кредитної спілки став Голяр Олег Ананійович, який в подальшому і очолив її діяльність.
Ми не беремо участі в змаганнях за прибутками, а створені з метою задоволення потреб членів кредитної спілки у взаємному кредитуванні, наданні фінансових послуг шляхом об’єднання грошових внесків.
